Шепіт тиші опалим листям.
Майже осінь цілує спину,
Але літо щоночі сниться.
Майже осінь: фламенко вітру
Та чуттєва кантата долі...
Повертаюсь та пахну літом,
Застигаю мовчанням в горлі...
Повертаюсь на північ знову,
Щоб відчути, як гасне подих.
Майже осінь - це мабуть змова
Проти сонця, що завжди сходить...
Проти світла, що гріє серце...
Проти тебе, серпневий янгол...
Літо грає ще кілька терцій,
Щоб почати останнє танго...